Поліна Макарова та органічний дизайн.

Коли я вперше почула про органічний дизайн, не одразу зрозуміла, про що йде мова. В той час я не дуже розумілася на тому, що таке органічні продукти. А що може буде дизайн таким… Це було суцільним здивуванням. Буду відвертою, я не дуже вірила в те, що малюнок, або логотип на упакуванні може вплинути на свідомість людей. Як я помилялася!!!!))

Поліна Макарова – дизайнер-графік, засновник студії “Organic Graphic Design”. Займається створенням логотипів, брендингом, поліграфією, упакуванням для екопродукції.

Вперше ми побачилися суботнім ранком на екокурсі “Зелена школа”. Лекція Поліни була першою. Люди тільки сходилися. Дехто спав на ходу. Я хвилювалася, бо бути першим в суботу – завдання не з простих! Поліна почала говорити своїм впевненим голосом з м’яким тембром… І люди почали просинатися! Перед очима на екрані з’являлися красиві ескізи. Було цікаво спостерігати за гармонійним поєднанням кольорів та ліній.

Після наших лекцій ми з Поліною знайшли затишний куточок та почали спілкуватися. 
Поліно, як графічний дизайн тебе знайшов? Коли це відбулося?

Дуже просто – мої батьки дизайнери графіки, тому з самого дитинства я була занурена у світ шрифтів, макетів, перемовин з типографіями і т.п. Але ніколи не було ніякого тиску, що я маю продовжувати цю справу. Я була повністю вільна обирати чим я хочу займатись і вагалась між режисерським, політичним та художнім напрямками діяльності. І по суті, цим всім я і займаюсь у певній мірі.

Чому ти вибрала соціальне, екологічне направлення?

Соціальне та екологічне направлення – це моя політична місія. Я прагну домогтися позитивних змін у нашому суспільстві, і взагалі бути частиною глобального руху за втілення екологічних та соціальних цінностей.

Де ти навчалася?

Я отримала ступінь бакалавру за спеціальністю графічний дизайн у Харківській Державній Академії дизайну та мистецтв, а зараз закінчую магістратуру на соціологічному факультеті університету ім. Каразіна за спеціальністю медіа комунікації.

Яка епоха для тебе найулюбленіша? Чи впливає вона на соціальне направлення в твоїй роботах?

Для мене сприйняття світу в історичному контексті невід’ємно пов’язано з моєю освітою. Тобто я орієнтуюсь в історії світу, керуючись своїм знанням історії мистецтва. Мені дуже складно виділити якусь окрему епоху, тому що я розумію наскільки цінні та унікальні окремі явища у мистецтві, незалежно від мого смаку. Але інтуїтивно мені найближчий час, до якого входять такі напрямки і стилі у мистецтві, як імпресіонізм, експресіонізм, фавізм та модерн. Це період кінця 19-го сторіччя – початок 20-го, народження нового світу. Архітектура, класична музика та образотворче мистецтво цього періоду знаходять найбільший відклик у моєї душі.

Це епоха становлення індустріального суспільства, тому його співвідношення з соціальною спрямованістю моєї діяльності мені самій не зовсім зрозуміло. Але, я думаю, це можна пояснити так: початок індустріалізації був пов’язаний з певними утопічними очікуваннями стосовно того, як технологічний прогрес може зробити людину більш вільною та більш щасливою. Але ми знаємо і бачимо до чого призвела індустріальна революція – до створення суспільства споживання. Сьогодні ж ми знов опинились за порогом революції – інформаційної. Тобто, людство знов очікує позитивних змін від нових інформаційних технологій та технологій комунікації. Я схильна вірити у цю позитивну динаміку і хочу бути частиною цього процесу — переходу від споживання до нових цінностей.

Чим звичайний дизайн відрізняється від органічного?

Все залежить від того, який сенс вкладати в слово “органічний”. Я можу пояснити чому я називаю органічним дизайн, який створюю я та дизайнерки нашою студії. Одне з тлумачень слова “органічний” – це “обумовлений будовою організму”, тобто внутрішня суть і структура є підставою для зовнішніх проявів. Графічний дизайн – це відтворення суті, сенсу, змісту та ідей у візуальній площині. Тобто добрий якісний дизайн – це графічне зображення внутрішньої суті (структури організму) певної ідеї чи проекту. Отже, будь-який хороший дизайн — органічний, адже він зображає суть організму (проекту чи організації).

Яка робота для тебе була найскладнішою, а яка найпростішою?

Складність робочого процесу для мене залежить від особистості та настрою замовника. Не зважаючи на складність безпосередньо професійної задачі, яку потрібно вирішити, головною та вирішальною складовою у роботі є процес  комунікації зі змовником чи замовницею. Буває таке, що я розумію чого хоче людина з півслова. А іноді я витрачаю увесь свій денний запас життєвої енергії і доброго настрою на те, щоб відповісти на лист від людини яка немає конструктивного бачення та роздратована тим, що сама не знає що її потрібно… Є люди, які розуміють, що з дизайнером потрібно працювати разом задля того, щоб досягти результату. А є такі, що хочуть перекласти на тебе усю відповідальність за успішність свого бізнесу. Я думаю це питання поваги та довіри.

Якою роботою ти пишаєшся найбільше?

Мені дуже складно виділити одну роботу, якою б я пишалась найбільше… Момент пишання мені не дуже близький взагалі. Можу сказати, що мені було дуже приємно працювати, та я дуже задоволена результатом співпраці з виробниками снеків “Екі-неки”. Це якраз приклад такого приємного робочого процесу, сповненого професійною повагою та людською довірою.

В чому твоя сила?

Думаю, (сподіваюсь) що моя сила полягає в тому, що я завжди зацікавлена зробити якісний дизайн, не зважаючи на те, скільки мені заплатять та наскільки серйозно до дизайну ставиться сам замовник. Я завжди прагну допомогти, але щоб в мене це вийшло – необхідно щоб людина пішла на зустріч і пройшла половину шляху.

Від якої роботи ти б відмовилася?

Я б відмовилась від роботи з будь-якими проектами, які ведуть агресивну антиекологічну діяльність, обманюють клієнтів, або використовують матеріали, де присутня дискримінація за будь-якою ознакою: наприклад сексистську рекламу або заклики до надмірного споживання. Я також не стану працювати з людьми, які мають анти український настрій, і може, взагалі з російським бізнесом. Але я маю зауважити, що досі мені ніколи не доводилось відмовлятись від роботи за вищепереліченими причинами, адже до мене звертаються люди, які поділяють мої цінності.

Чи може графічний дизайн впливати на раціональне споживання? 

Я думаю, що впливати на раціональне споживання може не графічний дизайн, або будь-яка інша окрема сфера діяльності, а кожна людина особисто. Тільки своїм прикладом та послідовністю у слідуванні своїм принципам можна вплинути на людей або ситуацію. Якщо окремі люди, кожен у своїй сфері професійної компетенції, будуть просувати цінності раціонального споживання – можна змінити ставлення людей, належних до цієї сфери. І тоді в нас будуть і еко-френдлі журналісти, і еко-френдлі дизайнери, і еко-френдлі вчителі шкіл і згодом, еко-френдлі суспільство.

Як дизайнери можуть врятувати світ?

Кумедно: я навіть читала лекцію із такою назвою, але все одно не можу відповісти на це запитання. Думаю відповідь може бути така: ми не знаємо як врятувати світ. І взагалі, чи це можливо. Але це не означає, що ми не повинні цього робити.

Що ти особисто робиш для зменшення споживання людством ресурсів Землі?

Я сортую сміття. Я дуже мало придбаю речей. Я купую одяг у секонд-хендах, або іноді можу придбати щось дуже дороге і користуватись цим багато років. В мене є тільки дві помади, які я купила на розпродажі Діор, і я користуюсь ними вже десь років 6-7. Не беру пакети у магазинах та таке інше.

 

Які книги ти рекомендуєш почитати.

Останнє з прочитаного, що мене сильно вразило — це “Празький цвинтар” Умберто Еко. Я спробую описати цю книгу… Це реальна історія про те, як був штучно сформований образ єврейської змови. Усі персонажі цієї книги – реальні історичні фігури. Всі, крім головного героя, через якого автор розповідає цю реальну історію. Книгу важко читати, але воно того варте!
Взагалі, я люблю історичні романи та популярні книжки про історію цивілізації. Наприклад, “Історія занепаду та розпаду британської імперії” Пірса Брендона та “100 років криміналістики” Юргена Торвальда. Також я велика шановниця британського гумору Джерома К. Джерома та П. Г. Вудхауза.

Фото – Тетяна Долгачова – (зроблено під час екокурсу “Зелена Школа”).

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *